На курсову роботу групі з 12 студентів були надані тільки 12 тем для написання, а отже вибір надзвичайно вузький, що зменшує мотивацію та створює проблеми при написанні
Деякі методички датуються 1980-ми роками. Нецікава, застаріла, неактуальна та однотипна база навчальної літератури, як висновок - студенти не зацікавленні у відвідування таких пар. Запропоновані книги датою випуску в 1900-ті роки, постійно пишемо тонни непотрібних конспектів, тупо переписуючи ці самі стародавно книги, ніякої практики, а лише суха теорія. Можна відповідати тільки словами з книги, відповідь "своїми словами" завжди неправильна. У викладачів існує лише два варіанти думок: 1- їхня правильна, 2-будь-яка інша неправильна.
Часто презентації мусимо показувати не на мультимедійній дошці, а з маленького екрану ноутбуку, який ми також приносимо самі. Часто відповіді однакові у студентів, а оцінюють по різному, одна і та сама відповідь у мене в мінус, а в подруги в плюс, чи навпаки. Викладач літератури постійно жартує і принижує дівчат, відверто заявляючи, що він сексист і цим пишається. Неактуальні теми рефератів це вже тенденція для цього університету. Студентки, що випустились 5 років тому, пропонують продати свої курсові, бо теми за роки так і не змінилися, не оновилися.. Деякі підручники видано ще в Радянському Союзі, тому є російськомовними. Наприклад, з історії англійської мови ми мали підручник російською мовою з середини минулого століття. Не всі студенти вільно володіють російською мовою, тому навчання по них було досить проблематичним.
На 4-му курсі під час дистанційного навчання нас змушують писати конспекти від руки, фотографувати й надсилати викладачу на кожен семінар (конспекти в середньому займають по 15-20 ст, якщо писати дрібним почерком).
В університеті небагато аудиторій з новим обладнанням, хоча з кожним роком навчальний заклад потроху оснащують різними новітніми технологіями.
Так як в університеті переважно навчаються представники жіночої статі, помітна певна проблема з гендерною дискримінацією. Часто викладачі краще ставляться до хлопців. Один і той самий викладач на іспиті може «закрити очі» на, м’яко кажучи, погану відповідь якогось хлопця, але «завалити» дівчину, яка досить непогано відповідала.. методички та книжки зазвичай ровесники наших батьків ;
під час дистанційного навчання кілька викладачів вимагали конспекти та виконання самостійних робіт від руки, що є недоречним, адже витрачається набагато більше часу та сил;
щодо технологічного викладання - маємо лише кілька аудиторій, що вміщають деяке обладнання, інші аудиторії - стільці та столи;
деякі викладачі оцінювали роботу не за знаннями, а за відношенням до студента;
гендерна дискримінація мені зустрічалась на першому курсі, коли викладач на лекції , де був увесь потік, заявив дівчинці, що вона жінка, а це означає, що ні на що не здатна, навіть на апелювання літературними термінами; також у нас більше цінять студентів-хлопців, навіть якщо вони не готуються до занять;
щодо теми курсових - ми мали змогу обирати зі списку запропонованих, а також модифікувати їх, але при цій модифікації, зазвичай, вони не були завірені..